• Друк

Панорама Тернополя з буд. №25 на вул. Назарія Яремчука

І варіант

Зустріч з тернополем

Побувати на батьківщині — не така вже оригінальна мрія,
Особливо, коли тобі на полудень береться.
Щось тонко і ніжно щеміло біля серця,
Коли я в’їжджала в Тернопіль по вулиці Малишка Андрія.
День був хмарний і зимний. Чи ж би гнів на мене земля моя мала,
Що я вернулась до тебе і сльозу на льоту впіймала.
Не завжди воно виходить, як мріється,
І далекі дороги не встеляться нам рушниками.
Підгинаються ноги з утоми, а треба іти та іти.
І побачиш — на місці стоїш, хоч здавалось — сягаєш мети.
І одна хвилина руйнує все, що будувалось роками.
Та за куряву тих нелегких доріг, що на серце і скроні впала,
Як повернення в юність, колись нагорода прийде:
Щастя ще раз вернутись на землю, де,
Рідна мати моя, ти ночей не доспала.

Джерела:
ж. «Тернопіль», №1 за 1991 рік;
Славень Тернополю: поезія, графіка. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. 124 с., іл.

ІІ варіант

Побувати на батьківщині —
Звичайнісінька ніби мрія,
Особливо, коли тобі до полудня береться.
Щось тонко і ніжно щеміло побіля серця,
Коли я в’їжджала в Тернопіль
По вулиці Малишка Андрія.
День був по-зимовому зимний.
Чи ж би гнів на мене земля моя мала,
Що так довго по дорогах далеких ходила?
Але ж настала, нарешті настала та година,
Що я повернулася до тебе
І сльозу на льоту впіймала.
Не завжди збувається те, що мріється,
І дороги не завжди стеляться рушниками.
Підгинаються ноги з утоми,
А треба іти й іти.
І побачиш: на місці стоїш,
А здавалось — сягаєш мети.
Одна лиш хвилина руйнує все,
Що будувалось роками.
Та за куряву тих нелегких доріг,
Що на скроні й серце впала,
Як повернення в юність,
Колись нагорода прийде:
Щастя ще раз вернутись на землю, де,
Рідна мати моя,
Ти ночей не доспала.

Поетка Галина Гордасевич

Галина Гордасевич.

Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994 рік.

[Інф.: 2007. Оновл.: 28.04.2014]