- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Тернопіль
Пісенька під дощем
(а може — усмішка з дзвониками)
Дрібен дощик зранку косить —
То дірявим небо осінь
Накриває мій Тернопіль знов.
Та кохана посміхнеться —
Серця дзвоників торкнеться,
Радо піснею озветься
З переливами любов!
А кохана посміхнеться —
Світ весь в радугу зів’ється —
То сія любов!
Та не хмур, вже, мила, брови...
Глянь - Тернопіль кольоровим,
Навіть кращим став, як дощ пішов!
Знаю, мила посміхнеться —
Серця дзвоників торкнеться,
Враз довкола розіллється:
«Бім-бам-бо-м-м!..» — любов...
Як кохана посміхнеться —
Серце радістю наллється,
Попливе, мов дзвін, любов!
Якщо дощ бубнить по плечах —
Парасольку вийми з течки!
(Що ж, як кращого вже не знайшов),
Щоб кохана посміхнулась —
Серця дзвоників торкнулась,
В бризки сонця обернулась,
Розлилась навкруг любов!
Ти, кохана, посміхнулась —
Осінь в весну повернулась!
То не дощ дзвенить —
Любов!..
Ярослав Людкевич.
Джерело:
колективна збірка віршів «Сонячні джерела», Т.
[Інф.: 02.10.2009. Оновл.: 28.04.2014]
