Панорама Тернополя з буд. №2 на вул. Гетьмана І. Мазепи

* * *

Не рвись, павутинко,
На площі навпроти вокзалу,
У добрім таксі,
Що уже не питає: "Куди?".
До серця нічного
Жіноча рука прив’язала
Червневий Тернопіль,
Повітря його і сади.

Не рвись, павутинко,
Хоч відстань,
І відстань,
І відстань...
Коли самота
До Азова іде
Наглядать,
Тоді ти єдина
Лише до тернового міста
Любов мою тиху
Зумієш таки передать.

Ще вересень жде,
Ще листопад іде стороною,
Лелека стоїть,
У човні витанцьовує гість...
Не рвись, павутинко,
І, може, ти станеш струною,
Котра Україні
Всю душу мою розповість.

м. Маріуполь.

Геннадій Мороз.

Джерела:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994;
Славень Тернополю: поезія, графіка. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. 124 с., іл.

[Інф.: 21.02.2010. Оновл.: 28.04.2014]