• Друк

Панорама Тернополя з буд. №2 на вул. Гетьмана І. Мазепи

Тернопіли мої

(пісня)

Пахнуть руки твої золотими каштанами й сіном,
Задививсь сивий замок в люстерко води.
Ти цвітеш і цвітеш з роду в рід Україно,
Хоч було по коліна у тебе біди.

Приспів:

Вже і скроні твої забіліли,
Але юності пахне так цвіт.
Тернопіли мої, Тернопіли,
Вам сьогодні уклін і привіт.

Впали круки австрійські і польські та інші,
Вільний вітер на плечі вишнево приліг.
Пишуть люди надію воскреслу та вірші —
Двадцять першого віку новий оберіг.

Приспів:

Вже і скроні твої забіліли,
Але юності пахне так цвіт.
Тернопіли мої, Тернопіли,
Вам сьогодні уклін і привіт.

Тут Дівоча й Татарська, Зелена й Вертепна,
Тут Циганська й Чумацька вулиці гомонять.
Бризки щастя фонтанять до Божого неба
І про зорі закохані тут лебедять.

Приспів:

Вже і скроні твої забіліли,
Але юності пахне так цвіт.
Тернопіли мої, Тернопіли,
Вам сьогодні уклін і привіт.

В’ється пісня до сонця ясним барвін-зіллям
І чарує гостей (ні для кого це не дивина)
Стольний град Золотого Поділля —
Місто нашого Духу, його Височина.

Приспів:

І хоч скроні твої забіліли,
Але юності пахне ще цвіт.
Тернопіли мої, Тернопіли,
Вам і слава, і многая літ!!!

[Рідне Місто. Серпень-99.]

Поет Михайло Ониськів

Михайло Ониськів.
Музика: Михайло Облещук.

Джерела:
г. «Вільне життя», №9(14303) від 28 січня 2003 року;
Славень Тернополю: поезія, графіка. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. 124 с., іл.

[Інф.: 2007. Оновл.: 28.04.2014]