• Друк

Панорама Тернополя з буд. №25 на вул. Назарія Яремчука

Тернове поле

Прийшов я до озера чистого. Став над водою.
До пляжу од пристані катер причалив запізно.
...Орав десь прапрадід мій тут у долині сохою
і Січ Запорозька на конях котилася грізно.
Та раптом заблискали шаблі в повітрі ранковім
і військо вперед поспішило, немовби лавина,
і вітер піднявся на полі розлогім, терновім,
й почувся із терну розпачливий крик журавлиний.
І ягоди крові на землю вологу спадали,
на стебла трави і низесенькі кущики терну,
й під шабельний дзвін на колючих гілках остигали,
а ворог тікав у ліси, десь у даль заозерну.
Вдарялися лати об лати, темніли знамена,
і вили вовки та іржали поранені коні
і хтось з переможців, окинувши праліс зелений,
зарінок розчистив й лишився стоять в обороні
живого свічада ріки і меча, і орала...
Шумів очерет. Чайка тихо над смердом ячала.

Поет Ярослав Сачко

Ярослав Сачко.

Джерело:
поетична збірка «Месія», Львів, «Край» 1993.

[Інф.: 02.10.2009. Оновл.: 28.04.2014]