Панорама Тернополя з буд. №5 на вул. Гетьмана П. Орлика

Тернопіль

Прокинулось, умилось рідне місто,
і вже дзвенять натужно троси кранів.
Ляга на цеглу цегла промениста,
встають нові будівлі між каштанів.
Встають над озером, як чайки білі,
вмивають верхні поверхи в промінні.
І люди йдуть охоче щонеділі
до парку чи до церкви на служіння.
Щоб знати, чим високе і ласкаве,
чим світле, чим стурбоване це місто,
яким гостинцем йде воно до слави,
які його поети і солісти...
Тернополе! Не в терні — в зелен-руті
ти молодієш і ростеш з літами.
Тебе уже сьогодні видно й чути
між багатьма великими містами.
Мужнієш для держави ти у праці
із «Кобзарем» та співом Соломії.
Тчеш полотно, споруджуєш палаци.
Чи оспівати я тебе зумію?
...На плесі озера тремтливі зорі
у водах відбиваються вогнями.
Здається, з трудівничими дарами
вже зараз рушить корабель до моря.
І ліхтарі на вулиці Бандери
засвітять ще ясніше на прощання.
І буде видно у рожевім мреві
вогні, що нас в далекі мандри манять.
А зранку пісня маршова, стрілецька
і кельми передзвін розбудять місто.
Як гінко, українно, молодецьке
здіймаються будинки в небо чисте!

Поет Ярослав Сачко

Ярослав Сачко.

Джерела:
поетична збірка «Ломикамінь», Т., «Лілея» 2008;
Славень Тернополю: поезія, графіка. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. 124 с., іл.

[Інф.: 02.10.2009. Оновл.: 28.04.2014]