• Друк

Пісня до Матері Божої в Тернопільській чудотворній іконі

(Слова уложив міщанин Семен Сеньковський з Гаїв Великих
у Тернополі в 1902 році. Друковано в Місіонарі в 1902 р.)

В Тернополі місті
Чудо ся являє —
Ото Божа Мати
Сина умоляє.

Вона руки взносить
I милости просить
Для нас людей бідних
Слуг Його негідних.

В тернопільській церкві
В великім престолі
Просить Мати Сина
Нам кращої долі;

Та просить так щиро
Спасенія миру,
Що аж прослезилась
Мати наша мила.

Не перша се церква
Вславилась цим чудом,
Що Божая Мати
Плакала над людом;

Плакала й за нами
В тернопільськім храмі
До Божого Сина
Матінка єдина.

Ох! Матінко Божа,
Пречиста Маріє!
За всі Твої сльози
Серце з жалю мліе,

Що ми — окаянні —
Звемся християни,
А найліпшу Неньку
Смутимо тяженько...

Але Ти ласк повна,
Небесна Царице!
Що чудо вчинила
В подільській столиці,

Покрий нас покровом,
Прийми нас на ново
В свою оборону
До смерти, до скону!

Покровонько наша,
Що всіх покриваєш
В недолі та смутку
Вірних потішаєш,

Прости нам ласкаво
Дай час на поправу,
Не дай умирати
Нам без благодати!

Наймиліша Мати!
Не плач вже над нами
Ми Тя не засмутим
Вже більше гріхами;

Просим лиш одного
Ще чуда нового:
Хай вся Україна
в церкві поеднаєсь!

Джерело:
«Шляхами Золотого Поділля», т.ІІ, 1970 рік.

[Інф.: 30.12.2008. Оновл.: 28.04.2014]