Барви ночі. Парк імені Тараса Шевченка. Тернопіль, 28 серпня 2008 року

Тернопіль вечірній

Серпанком ніч Тернопіль обіймає
Цілує зорепадом з висоти.
Оркестра тиші дивні вальси грає
Немає меж творінню красоти.

Місто — доле моя,
Українська земля,
Ти міцній, ти зростай-розвивайся!
Людям щастя даруй,
і красою чаруй,
Гордим йменням своїм величайся.

Терпкий туман над ставом п’янко в’ється,
Купають верби коси у воді.
Об берег хвиля кришталева б’ється,
Гойдає човен мрії золоті.

Місто — доле моя,
Галичанська земля,
Батьківщино козацького роду!
Ти в майбутнє дивись,
ворогам не корись,
Щоби нам не було переводу.

Луна з Топільча пісня солов’їна,
Брипить високо й досяга небес.
Це шле привіт Тернопіль з України
В безмежний Всесвіт, до його чудес.

Місто — доле моя,
Найсвятіша земля,
Ти із ватри батьківського дому
Іскру віри дала,
що як цвіт розцвіла,
І зломить не дала нас нікому.

Христина Чумак.

Джерело:
г. «Тернопіль вечірній», №69(509) від 23 вересня 1995 року.

[Інф.: 14.07.2012. Оновл.: 28.04.2014]