• Друк

Після піввіку

Згадуючи з товаришами вересень 1938 року —
початок навчання в Тернопільській гімназії
«Рідна школа».

Минуло піввіку... Немовби й немало...
Лишились позаду дороги Христові
з могилами друзів, що з нами, бувало,
сідали до кола у щирій розмові.

Лишилася юність, що й досі за нами
банує у рідній тернопільській школі,
а вийшовши з неї, блукає світами,
ніде не зустріне ні щастя, ні долі.

Нас доля щаслива уже й не зустріне
і кожен без неї із болем зів’яне,
бо й досі свободи нема в Україні,
не гояться наші роз’ятрені рани...

Та нині, зібравшись, як ті недобиті
Енеєві ланці з руйновища Трої,
згадаймо всі грози, літа пережиті
і випиймо, друзі, по чарці гіркої.

Тоді веселіше на серці нам буде
і трохи розвіється мряка осіння,
та видасться, може, що в зболені груди
вдихаємо врешті нове вітровіння.

3.09.1988

Поет Петро Тимочко.

Петро Тимочко.

Джерело:
поет. збірка «У стрімкім потоці часу та подій», Т., 1995.

[Інф.: 2007. Оновл.: 13.07.2012]