- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Тернопіль
Вечірнє місто
Я впіймаю це сонце наче м’яч у долоні.
Це ж для мене доріжка простяглась по воді.
Як люблю я вечірні ці хвилини спокою,
де колись ми блукали, як були молоді.
Сірі обриси міста — де будинки висотні,
де столітні тополі й стіни замку сумні.
Сонце золотом сипить, як заходить, й сьогодні
і дарує хвилини незабутні мені.
Я впіймаю це сонце й поселю в своє серце,
не даремно ж доріжка по воді пролягла.
Я живу у цім світі і востаннє, і вперше —
сонце ж зійде ще й завтра, як настане пора.
Іванна Хоміцька.
м. Тернопіль.
Джерело:
з публікації на Фейсбуці.
[Інф.: 16.09.2012. Оновл.: 28.04.2014]
