• Друк

Пісня тернопільських ткаль

Напряду я із променів пряжі,
Як орбіта земна, довжиною.
Україна спасибі скаже
Всім дівчатам, які зі мною.

Приспів:

Ніжні стрічки, як роси,
Заплету собі в коси
Ті, що виткала я сама.
У краю стоголосім.
Серце зустрічей просить,
Тільки довго її нема.

Чи ти ореш, чи крицю десь вариш,
Чи пильнуєш Вітчизни кордони.
Кину пряжу на сині хмари —
Хай тобі мою мрію зронять.

Потім витчу із сонця сувої
Та ще й вибілю зорями неба.
Ми зустрінемось тут з тобою,
Бо так долі, напевно, треба.

Постелю полотно білосніжне,
Щоб дороги не знали печалі.
Прилети, прилети, мій ніжний,
До своєї в Тернополі ткалі.

Олександр Бугай.

Джерело:
Поетична збірка «Повертайтеся, журавлі», Т.: Джура. — 2005. (стор. 85-86)

[Інф.: 17.10.2012. Оновл.: 24.04.2014]