Годувала жінка голубів

Пам’яті тернополянки Петрунелі Гац

Міський майдан уранці голубів.
І мирно воркував майдан.
Там жінка годувала голубів.
Тримаючи в руках казан.
Багато літ — ніхто ж бо не велів —
Приносила дарунок свій.
Та голубиних тисяча голів
Схилялась, дякуючи їй.
Птахи злітались тихо звідусіль,
Щодень трапезували знов і знов.
У них — задавлений душевний біль,
Її сім’я, її любов.
Здавалось — душі рідних в отчий дім
Назад верталися згори.
Згоріли в полум’ї війни лихім
Її матуся й дві сестри.
Коли ж сама у небо відійшла,
Поміж подільських щедрих нив
Червоно знов калина зацвіла
І вітер в сурму не сурмив.
Лиш теплий спогад в білий світ злетів
Без лицемірних перепон.
І стало в світі менше голубів,
Зате побільшало ворон.

Антон Гриб

Антон Гриб.
м. Тернопіль.

Джерело:
г. «Вільне життя», №83(14247) від 17 серпня 2002 року.

[Інф.: 17.10.2012. Оновл.: 24.04.2014]