Безус Євген. Вишиванки

Поетична вишиванка

Вишиванки

Світлій пам’яті моєї мами Катерини Антонівни
та бабусі Фені Вікторівни Самойленко-Лісняк

Мої бабуся й мама по собі
На згадку, для нащадків, полишили вишиванки:
Квітки на рушниках, по білому — червоні й голубі,
Змережані й уквітчані фіранки.
Болгарським хрестиком малюнки і слова
На полотняних скатертинах,
А ще ж і більші є дива,
То мамою гаптовані картини.
І задивилися онуки
Вчаровані: Картини — як живі,
Бо в них і радість, і печаль, і муки
Моєї мами, і її невтомні руки,
І щедре серце, і тепло її душі.

20.01.2001 р.

Євген Безус.
м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.

Джерело:
Вірш запропонований автором;
поет. збірка «Поетичні вишиванки Євгена Безуса», Дн., «Ліра», 2009.

[Інф.: 05.03.2013. Оновл.: 05.03.2013]