Зозуляк Євген. Сорочка

  • Друк

Поетична вишиванка

Сорочка

На ярмарку, на майдані,
Де воюють лавсан з нейлоном,
Продавала на чемодані
Сільська жінка сорочку з льону.

— А купи-но, синочку, сорочку!
І до клубу файна, й до шлюбу...
Та «синочок» явно соромиться
І ховається поміж люду.

Той хлопчина в полоні нейлону
На сорочку лляну не глянув.
Його вишивка не полонить,
Хоч квітує вона, не в’яне.

Невдоволена жінка торгом:
Лише вітер сорочку торга,
Лише сонце її вдягає,
Руки-промені простягає.

Серед краму та гаму сорочого,
Між тканин, що аж міняться раптом,
Із вишиваною сорочкою
Стоїть, наче з білим прапором...

Поет Євген Зозуляк

Євген Зозуляк.

Джерело:
поет. збірка «Годинник любові», Т., «Поліграфіст», 1997.

[Інф.: 05.08.2008. Оновл.: 05.03.2013]