Коник Андрій. Рушники вишивані

Поетична вишиванка

Рушники вишивані

Рушники вишивані прикрашають оселі,
В їх мереживі славним традиціям жить,
Їх, немов оберіг, ми закоханим стелим,
Щоб уміли любов’ю навік дорожить.

На таких рушниках перетнулися долі
І ранкові шляхи, де зустрілися ми,
На таких рушниках — коровай до застолля,
Бо від них — ні вітрів, ні цілунків зими.

Рушники вишивані з Подільського краю...
Тут вплелися жита і квітучі сади,
І пташині гаї, і пісні водограю.
З рушником таким дужий усяк, молодий!

У привітних хатах, в сокровенних куточках,
Так красуються витвори лагідних рук,
Зводять теплим шитвом мальовничі місточки,
Захищають від чвар, боронять від розлук.

Рушники вишивані дарують нам свято,
І буяють хліба у праотчім краю,
Знову стукають в дім диво-весни крилаті,
Як під вишитим дивом родинним стою.

Андрій Коник.
м. Шепетівка Хмельницької області.

Джерело:
г. «Подільські вісті», №108 від 19 серпня 2008 року.

[Інф.: 06.09.2009. Оновл.: 05.03.2013]