Кржечківський Федір. Вишиванка (сатира)
Вишиванка
(сатира)
«Сорочку мати вишила мені
червоними і чорними нитками...»
«...Вишивала дівчина вишиванку,
вишивала дівчина, вишивала.
чорну і червоную нитку брала...»
(З нашого золотого пісенного, фонду).
Крамар у Мексиканських Штатах
додумався пристосувати
з метою розпродажі краму
осла старого
для реклами.
З дірок старого капелюха
ослячі виглядали вуха,
блищали сріблом копити...
Два розфарбованих щити
товар гнилий рекламували
і «фірму»
репрезентували.
Маленька користь із осла.
а все-таки
якась була...
З тих пір
осел серед ослів
щось про смаки художні плів.
Дивився зверхньо на
ослиць.
шукав уваги у телиць.
яким подобались
бички,
а не старенькі віслючки.
Хоч був таки осел
ослом
Перед ослячим загалом...
Подібне щось
і в нас бува.
Як дурнувата голова,
щоб лиш
розписане було, —
усе б на себе натягло!
«Бос», «Мальборо», «Шанель»
і «Форд»,
«Тойота» —
сотні різних морд,
у написах —
живіт, спина,
І ходить —
чиста сатана!
Рекламні швендяють осли.
які б лиш лахи не були!
Хоча б й зо смітника було
оте заморське барахло...
Або —
чи в місті, чи в селі,
Візьме й розпише «Жигулі»...
А взагалі — він патріот!
За Україну, за народ.
за славний дух старовини
І запорозькії штани!
Різниця тільки
лиш одна:
(Чи буде він, чи то вона)
Що вишиванці
каже — Ні!
Бо любить напис
на спині!
Не вміє
дівка вишивать,
Але себе розмалювать
уміє так,
що і чорти
бояться часом підійти.
Або зустрінеш
«козака»,
що, крім
сивухи й матюка
та написів
на животі,
не знає цінностей в житті.
А висновки?
Мораль яка?
Так, так...
Згадав про віслюка...
Федір Кржечківський.
м. Бережани.
Джерело:
г. «Вільне життя», №170(12552) від 13 вересня 1991 року.
[Інф.: 29.05.2010. Оновл.: 05.03.2013]
