Лисий Степан. Мамина вишиванка

  • Друк

Поетична вишиванка

Мамина вишиванка

Сполохом збудивши, ще сколише
Висвіт днів із райдугових дуг,
В п’яльцях серця вишиваючи колишній
Захват, перехоплюючий дух.

Що поробиш! Те, що вишивалось
На чутливім серця полотні,
Горбоносі служники Ваала
Заслонили матом від матні.

І цвіли зірки. Червона кара
З ідолових п’ястуків цвіла.
Вишивки твоя ж, матусю, карма
Попелюшкою, пелюшкою була.

Дим анафем вироком їх шастав,
Путь останній ліг картавим злом,
«шароварщиною» міряючи щастя
з хрестиковим весняним крилом.

Крайку вицвілу, зневагу тую,
З барв бронежилет дитячий, щоб
захиститись — знов до серця тулю
від червоних, відьомських пороб.

Це вони, на зло всім, розколишуть
Барви правд козацьких одчайдух,
В п’яльцях серця вишиваючи колишній
Захват, перехоплюючий дух!

Поет Степан Лисий

Степан Лисий.

Джерело:
Лисий Степан. Паралелі оріїв. Вірші. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. — 115 с.

[Інф.: 29.05.2010. Оновл.: 05.03.2013]