Смик Олександр. Вишивала сорочку майстриня (пісня)

Поетична вишиванка

Вишивала сорочку майстриня

(пісня)

Вишивала сорочку майстриня,
Не дружина, помітьте, майстриня...
Чорний смуток на голій ріллі
І привабливий сором калини
Увібрали її кольори.

Візерунки поклала навхрест,
Ніби шлях до зорі охрестила,
За мене ніби Бога просила,
Щоб з душею разом я воскрес...

Там, де серце — червоні нитки

Запалили мені берегиню,
Хто ж насправді я був їй такий?
Вишивала ж сорочку майстриня,
Не дружина, помітьте, майстриня...

Сорочка вишивана — червоне, чорне, біле...
Такими кольорами прожив я вдалим,
Ти надавала сили, ти розправляла крила,
Коли на Україну літав я уві сні.

Олександр Смик

Олександр Смик,
музика, слова і виконання авторські.

Джерело:
www.pisni.org.ua

[Інф.: 12.09.2008. Оновл.: 05.03.2013]