Тимочко Петро. Мамин рушник

  • Друк

Поетична вишиванка

Мамин рушник

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю...
А. Малишко

Тихий сум із усмішкою мами
бачу я на старім рушничку,
на якому дрібними хрестами
вона вишила долю гірку.

Коли мати його вишивала,
то сама ще, мов ружа, цвіла,
а коли господинею стала,
коли паску святити несла,
накривала ним кошик святковий,
щоб запав із її вишиттям
в мою душу цей світ рушниковий
незгасимим святим почуттям.

Ті ж самі на нім квіти і взори,
кущ калини, веселі пташки,
хоч ключем за невидимі гори
відлетіли нестримні роки.

Скільки в світі себе пам’ятаю,
грію душу отим вишиттям,
що його, мов клейнод, зберігаю
і за жодні скарби не віддам.

Поет Петро Тимочко.

Петро Тимочко.

Джерело:
поет. збірка «Рідний клин», К., «Український письменник», 1994.

[Інф.: 11.02.2010. Оновл.: 05.03.2013]