Хом’як Володимир. Рушники весільні

Поетична вишиванка

Рушники весільні

Рушники весільні
Шила-вишивала,
Золоті узори
На полотні слала.
Веселі узори
На полотні слала,
Чорнявого Йванка
З синіх гір чекала.

Гей, прийди Іванку,
По вузькому плаю,
Я тебе, коханий,
Цілий день чекаю.
Принеси червону
Квітку полонини,
Хай вона звеселить
Сонячні долини.

Ось сопілки пісню
Чути з полонини,
Іде-поспішає
Леґінь до дівчини.
Червоную квітку
В руках зігріває —
Дарунок дівчині,
Що його кохає.

Розпустила віти
Червона калина,
Вийшла зустрічати
Леґіня дівчина.
— Ой, іди до мене,
Милий мій Іванку,
Тебе виглядаю
Я з самого ранку.

Пов’язала руку
Рушником шовковим,
Цілувала Йванка
В очі волошкові.
Квітку з полонини
До грудей тулила
І юнацьке серце
Навік по лонила.

А як прийде осінь,
Музики заграють,
Мамка й неньо долі
Дітям побажають:
Щоб жили щасливо,
Добра їм година...
А в серцях міцніє
Любов лебедина.

1986

Володимир Хом’як.

Джерело:
поет. збірка «Сонцецвіт», Т., «Підручники і посібники», 2004.

[Інф.: 05.03.2013. Оновл.: 05.03.2013]