Ярмуш Василь. Сорочка (пісня)

Поетична вишиванка

Сорочка

(пісня)

Цю сорочку мені вишивала
материнська ласкава рука.
Щедро квіти по ній розсипала,
мов на лузі весна гомінка.
Від’їздив я. В останні хвилини
мама шепче крізь сльози:
— Прощай!
Пам’ятай, що ти син України,
де б не був — це завжди пам’ятай!
Не забудь, сину, мови своєї,
не згубися під небом чужим...
А сорочки простої цієї
не заміниш і шовком тонким,
бо це мати тобі вишивала...
... I здавалось, тепло її рук
у дорозі мене зігрівало,
під тривожний коліс перестук.
Може, й тому у ночі полярні,
коли холод аж серце стискав,
У сорочці оцій, полотняній,
я тепло рідних рук відчував!

1972 р. (поет. збірка «Правди святе ЗЕРНО...»
26.08.1961 р. (вибране «Україно моя барвінкова»

пісенний варіант

Цю сорочку мені вишивала
материнська ласкава рука.
Щедро квіти по ній розсипала,
мов на лузі весна гомінка.
Від’їздив я. В останні хвилини
мама шепче крізь сльози: — Прощай!
Пам’ятай, що ти син України,
де б не був — це завжди пам’ятай!

Приспів:

О, краю мій,
Без тебе син твій
На чужих вітрах,
Без тебе хліб черствий,
Гірка водиця.
Поклич мене і крізь шторми
Як перелітний птах
Прилину і нехай мені
За все проститься.

Не забудь, сину, мови своєї,
не згубися під небом чужим...
А сорочки простої цієї
не заміниш і шовком тонким,
бо це мати тобі вишивала...
... I здавалось, тепло її рук
у дорозі мене зігрівало,
під тривожний коліс перестук.

Приспів.

Джерело:
вибране «Україно моя барвінкова», Т., 2000;
поет. збірка «Правди святе ЗЕРНО...», Т., «Джура», 2003.

Поет Василь Ярмуш

Василь Ярмуш.
музика: Ігор Вовчак.

[Інф.: 26.05.2010. Оновл.: 05.03.2013]