• Друк

Олександр Андрійович Устенко

Устенко Олександр Андрійович
ректор Тернопільського фінансово-економічного інституту (нині Тернопільський національний економічний університет) у 1984-2002 рр.
(17.10.1930 р., м. Вінниця)

Тернопільський замок

Олександрові Устенку

Для нього час — ніби щось непомітне,
І лихоліть неначе не було,
Стоїть ошатний замок над водою,
І осінь золотить йому чоло.

Він чув шабель прадавні передзвони,
Він чув віків прадавній перегук,
Мов лицар сивочолий, у задумі
Стоїть, туман приліг на сизий брук.

Вдивляється так мудро і шляхетно
І широчінь небес, у синій діл,
В його очах палало безліч заграв,
Об мури поламалось стільки стріл!

Стрічає всіх поважно і натхненно,
Бажає всім завжди щасливих днів,
Від нього у світи біжать дороги,
До нього повертають із світів.

Гучні та пишні бачив він бенкети,
Не раз відчув бентежний слави смак,
Він знав падіння і високі злети, —
Все пережив й постав, мов віщий знак.

Літа пливуть, а він-таки незмінний,
Хоч стільки вже обвітрило завій!
Плечистий красень благородно-щиро
Шле світу мудрий погляд свій з-під вій.

Марія Патей-Братасюк.

Джерело:
збірка поезій «Єдність твоя нескінченна», Т., «Лілея» 2000.

[Інф.: 26.05.2013. Оновл.: 23.04.2014]