Деталі

Категорія: Вірші та пісні про Тернопіль

Перед пам’ятником Т. Г. Шевченку в Тернополі

Сидиш Ти, згорблений, на лавці,
І сонце грає в вишині,
А Ти в хутрянці й вишиванці
На цій безмежній бистрині.

Душа болить за край свій рідний
І очі карії в журбі.
Сидиш у сквері Ти, самітний
І думу думаєш собі:

«Чи довго в краю горе буде?»
Мабуть, Тобі то на умі?..
І обездоленого люду
Питаєш серцем і слізьми.

Та непотрібна та розмова,
Хоч Ти несхитний, знаєм ми.
За Україну і за мову,
Признання, Батьку наш, прийми,
А волю виборем самі.

Ірина Веснянко.

Джерело:
Поетична збірка «Щем душі». Т.: Синтез-Поліграф. — 2006.

[Інф.: 16.07.2013. Оновл.: 28.04.2014]

• < Попередня
• Наступна >