• Друк

Панорама Тернополя з буд. №5 на вул. Гетьмана П. Орлика

Рідному місту

1

Сказати мало: «Я тебе кохаю»,
Сказати мало: «Я живу тобою».
Ти вічна гордість молодого краю,
Троянда, вмита ранньою росою.

Коли ти квітнеш у зеленім листі —
І ранок нахиляється до ставу.
Немов веселки — вулиці в намисті,
І котить вітер пісню величаву.

Моєму серцю хочеться співати,
Бо чисту свіжість я грудьми вдихаю.
Тебе не можна,
Місто, не кохати,
Без тебе я життя не уявляю.

Стихає вечір в ясноплиннім скерцо.
Дарує місяць мрійним снам проміння,
Ти розквітаєш у моєму серці,
Я врісся міцно у твоє коріння.

Ти молоде, а в мене срібні скроні,
Всміхнувся день привітний урочисто.
І з трудової, теплої долоні
Ти чайкою злітаєш, миле місто.

2

Тут колись кипіла кров на листі,
По ніжних квітах ворог звіром брів,
Тут кожен камінь у вогні горів,
Стояла смерть на кожнім перехресті.

І чув Серет гарматну грізну мову.
Здавалось, сонце покидає світ.
Та заплатили цвітом юних літ
Герої, щоб вернути весни знову.

Тож низько обеліскам поклонись,
Під ними сплять нескорені солдати,
Що врятували народ від страти,
Усе зробили так, як поклялись!

Вклонися тим каштанам молодим,
Тополям, що гінкують аж під хмари.
Вони — землі антени і радари,
Наказ про пильність віддають живим.

Тут все священне, волі сплав, сердець,
Священні площі, велети-будови.
У чистих вікнах квіти пурпурові,
Де цвів колись скривавлений чебрець.

3

А тобі рости, рости, рости
Між густими синіми житами,
Де веселок вигнуті мости
Слухають весни нової гами.

Хай щастить, з води тобі й роси,
Красеню оновленого краю.
До твоєї вічної краси
Мало повторити: «Я кохаю».

Небо над тобою голубе,
Тільки в снах війни вітри солоні.
Юне місто, я люблю тебе!
Над тобою прапори червоні.

Поет Володимир Вихрущ

Володимир Вихрущ.

Джерело:
Поетична збірка «Веління серця», К.: Радянський письменник. — 1979. (стор. 8-10)

[Інф.: 16.07.2013. Оновл.: 28.04.2014]