Панорама Тернополя з буд. №2 на вул. Гетьмана І. Мазепи

* * *

Зачепилася за клени
хмара золота.
Тиждень сіється черленим
золотом сльота.
Свято сонця. Вись бездонна.
А сльота тече...
Краплі золота долоня
впала на плече.
Є Червоне море. Біле.
Чорне. А святе —
пів Тернополя залило
море Золоте.
Десь шукають за морями
Золоте руно.
За вікном воно. З Маямі.
І в душі воно.
Дрейфом в золотопотопі
кораблем сторіч
осінь переплив Тернопіль,
як доменну піч.
На плаву доми-вітрила,
зникли береги.
Офіс раю тут відкрили
золоті боги?
В грудні райське море злине —
Старий парк вгорі
нагадає всім руїни
Золотих воріт.

Поет Степан Лисий

Степан Лисий.

Джерело:
Поетична збірка «Паралелі оріїв», Т.: Підручники і посібники. — 2006.

[Інф.: 16.07.2013. Оновл.: 28.04.2014]