Деталі

Категорія: Вірші та пісні про Тернопіль

На терновому полі

Сторожко ступаю між степними звабами —
Батогом Петровим і розрив-травою.
Блискавки упали павутинням бабиним,
Коників стриноживши, наче перезвою.

Не табун козацьких коней — табунці
Випасаю коників, півчих стригунців.

Сонцелюбні огирі, чом принишкли в осені?
Дикі, необ’їжджені гномики-мустанги,
По комонних схрапах, січах Кривоносиних
Многолітування мовкнуть ваші станси.

Многоту скликаючи, злинь, сурмацька вістко, —
Розбрелось європами все козацьке військо.

Лиш малі поклонники, чередні полковники
На гнучких лозинах гарцюють мистецьки,
Під екскортом радісним, з вистрибами коників
Приступом долають яблуні-фортеці.

Повертайтесь в травні, славно погуляйте
З піснею про Байду правнучатам Байди!

Степан Лисий.

Джерело:
Лисий Степан. Байдина стріла. Вірші: цикл «Тернопільський парнас — у профіль і анфас». — Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. — 112 с.

[Інф.: 16.07.2013. Оновл.: 28.04.2014]

• < Попередня
• Наступна >