- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Тернопіль
На терновому полі
Сторожко ступаю між степними звабами —
Батогом Петровим і розрив-травою.
Блискавки упали павутинням бабиним,
Коників стриноживши, наче перезвою.
Не табун козацьких коней — табунці
Випасаю коників, півчих стригунців.
Сонцелюбні огирі, чом принишкли в осені?
Дикі, необ’їжджені гномики-мустанги,
По комонних схрапах, січах Кривоносиних
Многолітування мовкнуть ваші станси.
Многоту скликаючи, злинь, сурмацька вістко, —
Розбрелось європами все козацьке військо.
Лиш малі поклонники, чередні полковники
На гнучких лозинах гарцюють мистецьки,
Під екскортом радісним, з вистрибами коників
Приступом долають яблуні-фортеці.
Повертайтесь в травні, славно погуляйте
З піснею про Байду правнучатам Байди!
Степан Лисий.
Джерело:
Лисий Степан. Байдина стріла. Вірші: цикл «Тернопільський парнас — у профіль і анфас». — Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. — 112 с.
[Інф.: 16.07.2013. Оновл.: 28.04.2014]
