Тернопільський став. Літо 2013 року

Над Тернопільським ставом

В тарелі срібній гріється вода
З блакитним ранком в літніх акварелях.
На дні старе дрімає Загребелля,
З глибин козацька церква вигляда.
А понад ставом — чайок голоси,
Човнів біліють підняті вітрила...
Кохання острів, розпростерши крила,
Летить, як змій, у кутківські ліси.
Ось водограй веселками рясніє...
П’є сонце з чаші, а вона — повніє:
Її джерельно долива Серет.
Хоч раз прийдеш над озеро погоже —
І вже ніколи уявить не зможеш
Без нього міста-лебедя портрет.

1980

Поет Георгій Петрук-Попик

Георгій Петрук-Попик.

Джерело:
Збірка віршів з перележаних зошитів «Листків пожовклих переліт», Т., «Лілея», 1997;
Славень Тернополю: поезія, графіка. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. 124 с., іл.

[Інф.: 16.07.2013. Оновл.: 21.09.2013]