- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Тернопіль
Тернопільське небо
Тернопільське небо — високе і миле,
А небо чужинське — як чорна діра.
Тернопільське небо дає мені сили,
А небо чужинське її відбира.
Тернопільське небо — глибоке й привітне.
Його не забудеш ніколи й ніде.
Розвіює хмари тернопільський вітер
І сонце в блакиті горить золоте.
Тернопільські зорі цвітуть мені, кличуть
Під свій непогасний, незрадний огонь,
Де місто тернове, де рідні обличчя,
Де квітнуть каштани дитинства мого.
Тернопільське небо і тепле, й красиве,
А небо чужинське — холодне й сумне.
... Чекають на сина батьки мої сиві
І довго діждатись не можуть мене.
Любомир Попик.
м. Тернопіль.
Джерела:
г. «Свобода», №62(853) від 24 травня 1997;
Славень Тернополю: поезія, графіка. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. 124 с., іл.
[Інф.: 19.07.2013. Оновл.: 28.04.2014]
