• Друк

Тернопільський замок. Зима. 1 січня 2014 року

Тернопільський замок

О, сивочолий первосвідку долі,
усіх стрічаєш обрисом блідим
на пагорбі, на віковім престолі,
возносишся над містом молодим.
Бузок туману згадкою пливкою
приліг до ніг в незмовленій журбі,
і вечорове сонце за рікою
черлений щит нагадує тобі.
А ти стоїш. Крізь одяг штукатурки
темніють шрами свіжі і старі...
Об міць твою шаблі ламали турки,
неспокій висікали бунтарі.
Вітри століть знесли вали і брами,
та під склепінням ще живе луна
козацьких дум. Шепочуть з яворами
Франкові липи. Б’ється до вікна
спів Соломії. Крізь наліплень втому
тут кожен камінь час закарбував.
Щодня повз тебе бігав я додому
І звик. Дивився, та не помічав.
І тільки нині, в голубім осонні
доріг життя, побачив звіддалік,
як Ти несеш на кам’яних долонях
минулу славу у прийдешній вік.

Поет Олег Герман

Олег Герман.

Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994 рік;
Славень Тернополю: поезія, графіка. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. 124 с., іл.

[Інф.: 2007-2008. Оновл.: 12.04.2014]