Деталі

Категорія: Вірші та пісні про Тернопіль

Тернополю

Цикл

1

Я ніжно люблю рідне місто.
У спогадах тихих дитинства:
Дрібні кутківецькі хатини
У заростях глоду й ліщини;
Милуюча плинність Серету
Повз темні свічки очерету;
Замріяні кола лелеки
Та обрій далеко-далеко...
Зелені горби Загребелля
Ховали ходи підземелля
Від замку старого; за містом
Пташиних музик пересвисти;
В долину завивистим вушком
З горбочка збігала Костюшка,
Наповнена квітом акацій —
Солодким початком вакацій.

2

Я не раз щиросердно писала,
Що люблю своє місто чарівне,
Його горду, шляхетну поставу
Над спокійним і лаїтдним ставом.
Коломия, Станіслав, Рівне —
Перлів доста в коштовній короні!
Мій Тернопіль в добра обороні
Навіть Львову сусідив на рівних
І нікому не був васалом...
Я не раз щиросерді ю писала.

3

Заблукав темний ранок у став,
Замок сивий примружив око,
Задивившись у плесо глибоке,
Де рибалок кортеж устав.
А на спалищах днів суголоссям
Щось згубилось, а щось знайшлося.
Загадкова посмішка друга,
Борозна від Господнього плуга
Чистим сріблом лягає на серце.
Ще по-літньому ніжиться серпень,
Та оркестрам вже треба сурдин,
Бо ж до осені... кілька годин!

4

Втаємничився парк. Ласкаву
Виплітало сорочку ставу
Світлоплинуче павутиння.
Літа бабиного жовта позолоть,
Як на подіумі, вабила позами,
На художника з пензлем чекала.
Перемовини вітру з осінню
Наближалися до фіналу.

5

Ранком раннім Тернопіль дрімає.
Я крокую притишеним містом.
Сонми дум невагомі за змістом,
Бо ні туги, ні болю немає.
А за містом — краса невимовна!
Виднокрай, наче таляр надраєний,
Вистеляє доріжку споминам
Християнська душа, мов зараєна.
Маю мрію і право виборюю:
У загальнолюдській толо ці
Не бовваніти на боці
Придорожнім стовпом некрасивим,
А коротким рядком, курсивом,
Увійти у міщанську історію.

6

Естамп

Церква над ставом
У білих шатах —
Свічка поставлена;
Тонкі вітражі;
Бані намолені
Чужих ворожінь;
Ламких блаватів
Грона висохлі...
Свічка поставлена —
У білих шатах
Церква над ставом.

Тетяна Дігай.

Джерело:
Дігай Тетяна. Імпровізації: Лірика. — Тернопіль: Воля, 2010. — 68 с.

[Інф.: 25.07.2013. Оновл.: 28.04.2014]

• < Попередня
• Наступна >