Панорама Тернополя з буд. №2 на вул. Гетьмана І. Мазепи

До Тернополя

Наче на свято, кожного разу
Я до Тернополя їду.
Все відкидаю — болі, образи,
Смуток, невдачі і біди.

Побуту маску з себе скидаю,
Радо жбурнувши під ноги.
Як найвірніших друзів стрічаю —
Скверики, парки, дороги.

Там, на ставку, — дикі гуси ґелґочуть,
В небі блакить, ані хмари.
І голуби серед площі туркочуть,
Ходять закохані пари.

Пахне Тернопіль димом кохання,
Вабить величністю фресок.
Знову на «Хуторі» щезну до рання
Під водевіль «Арабесок».

Як мені хороше, затишно й любо
В місті, де зорі і ружі.
Знаю, Тернополе, ти мене любиш.
Так як і я тебе, друже!

Поетка Раїса Обшарська

Раїса Обшарська.

Джерела:
Обшарська Раїса. Сповідь червоної нитки: Поезії. Тернопіль: Джура, 2008. — 184 с. — с. 18;
Славень Тернополю: поезія, графіка. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. 124 с., іл.

[Інф.: 29.07.2013. Оновл.: 28.04.2014]