- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про вулиці, майдани, райони
Dictum acerbum*
У попередні десятиліття стараннями більшовицьких діячів у Тернополі було зруйновано єврейське кладовище по вул. Острозького, давній християнський цвинтар разом зі Свят-Успенською (Монастирською) церквою, братні могили солдатів царської російської армії, могили Січових Стрільців та два римо-католицькі храми.
Проте владні герострати ще за життя турбувалися, щоб у майбутті залишилася пам’ять по них, тому й обрали найчільніше місце на Микулинецькому цвинтарі для своїх поховань, що творять сьогодні своєрідний більшовицький «пантеон» обласного значення.
Щезали церкви та могили,
бульдозер гуляв по хрестах
над тими, що в Бозі спочили,
земний свій відмірявши шлях.
Облудна ідейна навала
повзла по священній землі
і пам’ять, і віру вбивала
на втіху вождям у Кремлі.
Та дбали фальшиві трудящі,
щоб знали про них в майбутті
й місця поховань щонайкращі
відводили ще при житті.
І в цю заборонену зону,
а зони любили вони,
в гробах їх несли після скону
соратники, друзі й сини.
Блищать обеліски гранітні
над трупами грізних чинуш,
що мучили люд, мерзосвітні,
холодні потвори без душ.
17.10.1995
-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-
* Гірка правда (лат.).
Петро Тимочко.
Джерело:
поет. збірка «Із вічності у вічність», Л., «Каменяр», 2000.
[Інф.: 21.02.2010. Оновл.: 11.07.2012]
Всі коментарі, що суперечать правилам, будуть вилучатися без попередження!