- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про тернопільський став
Над тихим Тернопільським ставом
Над тихим Тернопільським ставом
Сонце зійшло, та не гріє...
Щодень-щодва, щодень-щодва
День Божий дуже маліє...
Над тихим Тернопільським ставом
Ластівки милі шугають...
Ще день чи два... Ще день чи два...
Й у вирій повідлітають.
Над тихим Тернопільським ставом
Чаєчка сумно кигиче...
Щодня... Щодня... Щодня... Щодня
Радість до серденька кличе.
Над тихим Тернопільським ставом
Небо спинилось спочити...
Щомить... Щомить... Щомить... Щомить
Небо нам каже, як жити.
Над тихим Тернопільським ставом
Сонце доріжку зробило...
Завжди... Завжди... Завжди... Завжди
Сонце дає людям силу.
Над тихим Тернопільським ставом
Місяць до зірки сміється...
...Мине зима — прийде весна.
Лиш молодість не повернеться.
Марія Баліцька.
Джерело:
поет. збірка «Жар-птиця», Т., 2007;
збірка вірш. прози «Стрітення», Т., «Збруч», 2005.
[Інф.: 30.12.2008. Оновл.: 11.07.2012]
