- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про тернопільський став
Озеро
Тернопільське озеро
Льодом убралось...
І нам перейти його
Вмить забажалось —
До другого берега,
Із краю в край...
Місяцю ясний,
Нам путь осявай,
В поміч поклич собі
Яснії зорі...
...Шкода, що озеро
Менше за море...
Марія Баліцька.
Джерело:
поет. збірка «Сонце над Серетом», Т., «Ек. думка», 1998.
[Інф.: 30.12.2008. Оновл.: 11.07.2012]
Додати коментар
Всі коментарі, що суперечать правилам, будуть вилучатися без попередження!
Коментарі
Тихий ранок над Тернополем сонце виглядав…
Нараз промінь ясним соколом небо привітав –
Освітив хмаринки-лебеді, хмарки-журавлі…
Ранню зірочку угледіли проліски малі…
Місяць втомлено у гай ішов – не його пора…
Підіймалось сонце з-за дібров: кольорова гра:
Вся палітра у Художника щастям виграє –
Біжать коні розстриножені, явір воду п’є…
Вітер лагідно і впевнено хмарки сколихнув –
І небесний наш акваріум пробудивсь зо сну:
Припливли дельфіни зграями, десь узявся кит…
Синє небо – щастя маєво і надії щит.
Тихий ранок над Тернополем день новий почав…
Тепле сонце мудро-повагом вийшло понад став…
Щебетала пташка… Весело бігли потічки…
…Все у світі нам від Господа. Все – з Його Руки!
Марія Баліцька, м.Тернопіль
05.03.2013 р.Б.
Стрічка RSS коментарів цього запису