Тернопільський став. Теплохід «Капітан Г. Г. Парій», 19 серпня 2011 року

На причалі

Тернопіль. Набережна. Став.
фонтан спливає срібним дивом.
Фуркоче катер. На причалі
закохані гуляють пари.
А жінка у прозорій блузі
трясе за руку чоловіка
і дивиться в його зіниці,
і щось благає, щось питає.
І на її той спраглий голос, —
сумний, жагучий, невтоленний,
не оглянутись неможливо.
У чоловіка три бажання:
померти, зникнути, пропасти!
Та жінка в невгамовнім шалі
трясе за плащ його в нестямі.
Степаночку! Скажи лиш правду!
Тернопіль. Набережна. Став.
фонтан спливає срібним дивом.
Від’їхав катер од причалу.
І цілий світ зваливсь на хлопа,
а жінка плаче у рукав.

Поет Ярослав Сачко

Ярослав Сачко.

Джерело:
поет. збірка «Ломикамінь», Т., «Лілея», 2008.

[Інф.: 02.10.2009. Оновл.: 11.07.2012]