Парк Слави в Тернополі, 9 травня 2008 року

І варіант

Невідомому солдатові

День Перемоги. Тернопіль в журбі.
Стоять у парку Слави на чатах гармати.
Я знову іду поклонитись тобі,
Спасителю мій, невідомий солдате.
Твій образ вкарбований в бронзу й граніт,
Твій подвиг — навіки в піснях і молитвах.
І спогад тих днів ранить душу, мов бритва.
Вогонь твого серця у Вічнім вогні.
І знову твій голос я чую з могили.
Ти нині щось хочеш сказати мені,
Запитати ти хочеш, за що ж тебе вбили?

ІІ варіант

Іду поклонитись

День Перемоги. Тернопіль в журбі.
Стоять в парку Слави на чатах гармати.
Я знову іду поклонитись тобі,
Спасителю мій, Невідомий солдате.
Твій образ вкарбований в бронзу й граніт,
Твій подвиг навіки в піснях і молитвах,
Твій біль знову болем у серці мені,
Бо спогад тих днів ранить душу, як бритва.
Вогонь твого серця у Вічнім вогні.
Знову твій голос я чую з могили.
Ти нині щось хочеш сказати мені,
Ти хочеш спитати, за що тебе вбили...

Роман Вівсяний.
м. Тернопіль.

Джерела:
І варіант: г. «Свобода», №49(1010) від 21 травня 1998 року;
ІІ варіант: г. «Вільне життя», №42(14072) від 24 квітня 2001 року.

[Інф.: 30.12.2008. Оновл.: 19.07.2013]