- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про тернопільські парки
На Пагорбі Слави
Тут є усе:
і мармурові плити,
слова гучні
і тишина німа,
і тільки слів
подібних на молитву
поміж меморіалами нема.
А хочеться
схвильовано, без крику,
коли на вітрі
не шумить трава,
прошепотіти
на одну лиш хвильку,
одним лиш серцем
мовлені слова:
Во ім’я Святої Матері,
згорьованої, посивілої,
що стільки років чекає
з війни свого доброго сина!
Во ім’я Землі святої,
купини неопалимої,
политої щедрою кров’ю,
засіяної могилами.
Во ім’я отих героїв,
хто впав на горі
чи у видолинку,
хто маками сходить
чи м’ятою,
хто мав гарне ім’я
і хату свою,
і матір...
Хто впав у борні
за свободу,
зберігши землі
цвітіння.
Во ім’я майбутнього нашого
без схлипувань,
без голосіння,
во ім’я мільйонів відважних
схилімось на мить
на коліна!
Липень 1976 р.
Василь Ярмуш.
Джерело:
поет. збірка «Правди святе зерно...», Т., «Джура», 2003.
[Інф.: 12.07.2012. Оновл.: 12.07.2012]
