- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Тернопіль
Щаслива лише в Тернополі…
Східнослов’янські племена, які жили понад Серетом,
Трудились віддано недарма — наш край піднявсь в могутнім леті.
Письмова згадка перша є — датується 1540 роком…
І наші предки майбуття для нас творили — крок за кроком…
В розквітлім сяєві весни боролись за свою свободу -
В історію навік ввійшли смілі достойники народу,
Що захищали гідність, честь сім’ї й своєї батьківщини…
Держава Галицько-Волинська зродилась там світлої днини...
Й Топільче — руське городище… Замки… Печери і фортеці…
Славетне Галицьке Поділля кодом живе в моєму серці.
Краса довкілля неповторна туристів зваблює до краю…
До Зарваниці йдуть прочани, паломники — в древній Почаїв…
У Терен-полі спільну мову знаходять пристрасні натури…
Шляхетно несемо в Європу свою — Трипільськую культуру:
Кераміку чорнолущену… Гончарство… Вишиванки слічні…
З Тернополем я поріднилась духовно: це значить — навічно!
Милують серце, гріють душу алеї, парки, водограї…
І я по-справжньому щаслива лише в Тернополі буваю.
Марія Баліцька.
Джерело:
з рукописів авторки.
[Інф.: 21.02.2010. Оновл.: 25.04.2014]
Всі коментарі, що суперечать правилам, будуть вилучатися без попередження!